Око

Article in other languages:

Схематична будова ока людини
Фази еволюції та ембріогенезу зорового органу
Індивідуальний малюнок райдужки ока, який забезпечується волокнами м'язу, пігментом меланіном та судинною сіткою.

О́ко (лат. oculus) — орган зору.

Зміст

Типи очей

Фоторецепторна здатність знайдена вже в деяких найпростіших істот. Безхребетні, багато хробаків і змії, а також двостулкові молюски мають очі найбільш простої структури — без кришталика. Серед молюсків тільки головоногі мають складні очі, схожі на очі хребетних.

Око комахи — складене, складається з багатьох окремих фасет, кожна з яких збирає світло і направляє його до рецептора, щоб створити образ.

Людське око

Око людини є сферичною структурою (очним яблуком), що знаходиться в кістяній очниці. Світло потрапляє в нього через рогову оболонку і проходять через зіницю, що рухається, у райдужній оболонці ока. Світло фокусується при одночасній дії вигнутої рогівки і кришталика (круглої прозорої структури, що знаходиться за райдужною оболонкою). Миготливі м'язи діють на кришталик, змінюючи його форму, і тому зображення об'єктів, розташованих на різних відстанях, може фокусуватися на сітківці, що знаходиться в задній частині ока і містить світлочутливі клітини (палички і колбочки), з'єднані з мозком зоровим нервом.

Дивіться також

Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:


Череп Це незавершена стаття з анатомії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.



Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Questions for article: Око і зір, очні захворювання, gradja sundjera, сетилен нерв, сетилен орган око, сълзена-жлеза, čulni organ-oko

This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.


IHS Europe: Infrared Heating Systems for Home and Business.