Міссісіпі (річка)

Article in other languages:

Ріка Міссісіпі
Mississippi River
Міссісіпі в Новому Орлеані, США
Міссісіпі в Новому Орлеані, США
Витік озеро Айтеске, штат Міннесота
Гирло Мексиканська затока біля міста Пілоттаун, штат Луїзіана
Прирічкові країни США
Довжина 3 734 км
Висота витоку 450 м
Середньорічний стік 12 743 м³/с
Площа басейну 2 981 076 км²
Цей термін має також інші значення. Див. Міссісіпі (значення).

Міссісі́пі (англ. Mississippi, мовою індіанців племені оджібве: «велика ріка») — найдовша ріка в США, і одна з найбільших рік світу.

Довжина — 3 734 км (від джерела Джефферсон, далі Міссурі — 6 275 км). Площа басейну, що простягається від Скелистих гір до Аппалачів і від району Великих озер, з якими з'єднана Іллінойським водним шляхом, до Мексиканської затоки — 2 981 тисяч км². Впадає у Мексиканську затоку. Відкрита в 1541 році іспанцем Ернандо де Сото. Першим з європейців по річці проплив в 1681 — 1682 рр. Робер де ла Саль.

Найдовша річкова артерія Північної Америки — Міссісіпі з притокою Міссурі (6420 км), площа водозбору якої становить 3300 тис. кв. км.

Зміст

Опис річки

Річка бере початок з невеликого озера Айтаска і верхів'ям протікає по заболоченій, вкритій численними озерами лісистій місцевості штату Міннесота.

Долина і русло Міссісіпі за морфологічними особливостями поділяється на три ділянки: верхню, середню і нижню; межами між ними є гирла найбільших приток — Міссурі і Огайо. У верхів'ї річка протікає через невеликі озера і заболочені простори. На міжозерних ділянках багато порогів і кам'янистих перекатів. На ділянці між гирлами річок Міннесота і Де-Мойн долина Міссісіпі, врізуючись у вапняки, звужується й утворює пороги поблизу міст Рок-Айленд і Кіокак (Кеокук). Найбільший водоспад — Сент-Антоні біля Сент-Пол.

Протікаючи через Центральні рівнини, Міссісіпі приймає ряд великих приток: Міннесота, Де-Мойн, Міссурі, Арканзас, Ред-Рівер (праві), Чіп-пева, Вісконсін, Іллінойс, Огайо (ліві). Притоки прокладають собі шлях через засушливі простори і, глибоко врізуючись у пухкі товщі Великих рівнин, виносять звідти величезну кількість алювію, але мало води. Тому Міссісіпі навіть після злиття з Міссурі ще не стає повноводною річкою. Могутньою вона стає лише після впадіння в неї Огайо.

Ділянка річки від впадіння Огайо і до гирла вважається нижньою течією. Ширина долини нижче від гирла Огайо досягає 25 км, а в штаті Луїзіана навіть і 70-100 км. Ширина Міссісіпі біля Нового Орлеана 2400 м. Русло річки на цій ділянці звивисте, має багато стариць.

Режими річок системи Міссісіпі досить різноманітні. Так, ті з них, витоки яких знаходяться в Скелястих горах, найвищий рівень мають влітку. Взимку вони на кілька місяців вкриваються льодом. Праві притоки середньої течії Міссісіпі мають режим преріанського, а ліві — аппалачського типів. У нижній течії річка ніколи не замерзає.

Максимальний розлив Міссісіпі припадає на березень — травень. Середні річні витрати води вище від гирла Міссурі становлять близько 1900 куб. м/сек., перед впадінням Огайо -близько 5800 куб. м/сек., в гирлі — 19000 куб. м/сек. Об'єм середньорічного стоку становить близько 600 куб. м/км, а наносів — 211 млн. куб. м.

Верхня течія

У верхній течії Міссісіпі повільно вибирається з лабіринту озер, боліт і торфовищ. Давній льодовик завалив її стару долину валунами і глиною, і річці довелося прокладати нове русло по краю щита, складеного з корінних порід, утворюючи пороги і водоспади.

Водоспад Сент-Антоні заввишки 20 м вважається межею кристалічного щита. Спускаючись з водоспаду Сент-Антоні, Міссісіпі знаходить своє старе русло. З цього місця вона тече порівняно спокійно і стає судноплавною.

На Міссісіпі безліч островів, їх так багато, що замість назв їм дали номери. Після кожної повені деякі з них перетворюються на півострови або зникають зовсім, одні діляться на частини, інші — виникають знов, збиваючи з пантелику географів і капітанів. Усі острови повільно переміщаються вниз за течією. Береги, що звернуті проти течії, розмиваються річкою, а на протилежних відкладаються нові наноси. Тому на їх верхніх кінцях часто можна побачити високий ліс, на нижніх — голу піщану косу, що починає заростати лозою… Прикладом такого острова може бути острів Джексона, на якому переховувався літературний герой Геккельбері Фінн.

Нижня течія

Своїх справжніх розмірів Міссісіпі набирає після злиття з Огайо — «Прегарною річкою», як її називали французькі дослідники. Від місця впадіння Огайо Міссісіпі вже можна вважати установленою, з виробленим профілем, річкою. В своїй нижній течії Міссісіпі розбивається на численні рукави. Разом з притоками рукави утворюють лабіринт заболочених повільних потоків. Щоб запобігати повені, кожний рукав доводиться захищати дамбами.

Міссісіпі несе в море величезну кількість мулу: 211 млн. куб. м у рік. Вона заповнює Мексиканську затоку, висунувши велику дельту завдовжки 320 і завширшки 300 км.

Русло Міссісіпі у напрямі до гирла не розширюється, а, навпаки, звужується. Дельта має форму гусячої лапи. Вона щороку затоплюється під час повені. Низинні місця заросли вологими субтропічними лісами. Ліси густо переплетені ліанами, гілки вкриті звисаючими епіфітами. На пальцях «гусячої лапи» через високу вологість ліс не росте. Багнисті коси, що ледве піднімаються з води, тільки слабко закріплені корінням очерету. На кінець літа Міссісіпі дуже міліє. Великі глибини зберігаються лише у нижній течії. Ранньою весною річка сильно розливається. Головною причиною повені звичайно буває Огайо. Часто рівень води в Огайо так піднімається, що русло Міссісіпі не вміщає її. Частина води Огайо рухається вгору по Міссісіпі, повертаючи води головної річки назад на протязі кількох десятків кілометрів.

Річки системи Міссісіпі мають велике господарське значення. Загальна протяжність судноплавних шляхів басейну понад 25 тис. кв. км. Міссісіпі сполучена каналами із системою Великих озер. На притоках Міссісіпі було споруджено ряд великих електростанцій.

Туризм та відпочинок на Міссісіпі

Визначні туристичні зони

Фестивалі та відпочинок в країні

Водні лижі

Спортивний вид водні лижі було винайдено саме на річці Міссісіпі в проміжку між Міннесотою і Вісконсином на так званому озері Пепін[1]. Ральф Самуельсон (Ralph Samuelson) з Лейк-Сіті, штат Міннесота, створив і вдосконалив тут техніку катання на водних лижах, в кінці червня і початку липня 1922 року. Пізніше він здійснив перший стрибок на лижі з поверхні води в 1925 році, а роком пізніше розігнав водного літака «Куртіс» (Curtiss), до швидкості 130 км/год, що стало прототипом водних швидкісних перегонів.

Екорегіони та національні парки

Є сім національних парків вздовж річки Міссісіпі, всі вони управляються Службою національних парків. «Міссісіпі Національна ріка і Зона відпочинку» (Mississippi National River and Recreation Area) є найвідомішим в країні парком, створеним Національною парковою службою, задля захисту та досслідженням самої річки Міссісіпі. Решта шість національних парків розташовані по берегах річки (перераховані з півночі на південь):

Міссісіпі в культурі

Посилання

  1. ↑ [1] USA Water Ski.org. 2009. Retrieved 30 July 2009.

Література

  • Anfinson, John O.; Thomas Madigan, Drew M. Forsberg, and Patrick Nunnally (2003). The River of History: A Historic Resources Study of the Mississippi National River and Recreation Area. St. Paul, MN: U.S. Army Corps of Engineers, St. Paul District. OCLC 53911450.
  • Bartlett, Richard A. (1984). Rolling rivers: an encyclopedia of America's rivers. New York: McGraw-Hill. ISBN 0-07-003910-0. OCLC 10807295.
  • Penn, James R. (2001). Rivers of the world: a social, geographical, and environmental sourcebook. Santa Barbara, Calif.: ABC-CLIO. ISBN 1-57607-042-5. OCLC 260075679.
  • Smith, Thomas Ruys (2007). River of dreams: imagining the Mississippi before Mark Twain. Baton Rouge: Louisiana State University Press. ISBN 978-0-8071-3233-3. OCLC 182615621.
  • Mario Maffi, Mississippi. Un voyage aux sources de l'Amérique, Grasset, Paris 2008 (édition italienne 2004)
  • Rodolphe De Koninck, «Le delta du Mississippi : une lutte à finir entre l’homme et la nature», dans Hérodote, Paris, La Découverte, n°121, 2e trimestre 2006, (ISBN 2707149519), pp.19-41.
  • Joseph Macé-Scaron, Le Mississippi : Du Golfe du Mexique à la Nouvelle-Orléans, le voyage de Joseph Macé-Scaron, éditions Belem, 2005, (ISBN 291557717X)
  • Collectif, Le Mississippi, Time-Life, 1998, collection Les Grands Fleuves, (ISBN 2734407493)
  • Bernard Pierre, Sylvaine de La Porte, Alain de La Porte, Mississippi, éditions Alain Barthélémy, 1993, coll. Espaces, (ISBN 2879230179)
  • Nina Morgan, Denis-Paul Mawet, Laurence Fordyce (Photographies), Le Mississippi, éditions Gamma, 1994, coll. Les grands fleuves, (ISBN 2713016118)
  • Kadir van Lohuizen, Les grands fleuves du monde, Paris, Actes Sud, 2003, (ISBN 2-7427-4515-7), «le Mississippi, charnière de l'histoire des États-Unis».
  • Eve Sivadjian (dir.), Fleuves du Monde, Paris, SOLAR, 2004, (ISBN 2-263-03697-0), «Les fleuves de légende : le Mississippi»
  • Pierre Carrière, article « Mississippi et Missouri », dans Encyclopædia Universalis, corpus 15, 2002, (ISBN 2852295504), pages 236-237
  • Jacques Bethemont, Les grands fleuves, Paris, Armand Colin, 2e édition, 1999, 2000, (ISBN 220026092X)
  • Mark Twain, Life on the Mississippi, James R. Osgood and Company, Boston, 1883 ; en français et en édition de poche : Mark Twain, Michel le Bris (préface), Bernard Blanc (traduction), La Vie sur le Mississipi, Paris, Payot, 2003, deux tomes, (ISBN 2228894427)
  • S.E. Ambrose et D.G. Brinkley, The Mississippi and the Making of a Nation. From the Louisiana Purchase to Today, National Geographic Society, Washington DC, 2002
  • T. Guess, The Mississippi, University Press of Kentucky, Lexington, 1989

Зовнішні посилання



США Це незавершена стаття з географії Сполучених Штатів Америки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%81%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BF%D1%96_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)

Questions for article:

This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.


IHS Europe: Infrared Heating Systems for Home and Business.