Article on other languages:
- Ekologie
- Ökologie
- Ecolochía
- علم_البيئة
- Екология
- Ecologia
- Ekolohiya
- Ekologie
- Экологи
- Ecoleg
- Økologi
- Ökologie
- Οικολογία
- Ecology
- Ekologio
- Ecología
- Ökoloogia
- Ekologia
- بومشناسی
- Ekologia
- Écologie
- Ecologjie
- Éiceolaíocht
- Ecoloxía
- אקולוגיה
- पारिस्थितिकी
- Ekologija
- Ekoloji
- Ökológia
- Ecologia
- Ekologi
- Ekologio
- Vistfræði
- Ecologia
- 生態学
- Ekologi
- ეკოლოგია
- 생태학
- Экология
- Oecologia
- Ekolojiya
- Ökologie
- Eculugía
- Ekologija
- Екологија
- Ekologi
- Ecologie
- Økologi
- Økologi
- Ekologia
- Êcologie
- Ecologia
- Ekologia
- چاپېريال_پوهنه
- Ecologia
- Kawsay_pacha_yachay
- Ecologie
- Экология
- Ecologie
- Ecology
- Ekológia
- Ekologija
- Ekologjia
- Екологија
- Ékologi
- Ekologi
- Экология
- นิเวศวิทยา
- Ekologiýa
- Ekoloji
- Sinh_thái_học
- 生态学
 |
del.icio.us |
 |
Digg |
 |
Furl |
 |
|
 |
Rojo |
| Add to OnlyWire |
Еколо́гія (грец. οίκος — будинок, дім; грец. λογος — наука) — один з розділів біології, який досліджує взаємовідносини між біотичними та соціальними цілісностями та їхнім середовищем.
Екологія вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань, екосистем, біосфери), виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі й часі.
Зміст |
Головні розділи
Сучасна екологія — складна багатогранна дисципліна, основою якої є біогеографічні знання, але яка поєднує сьогодні всі природничі, точні, гуманітарні і соціальні науки, з метою пошуків шляхів оптимального розвитку людства на максимально далеку перспективу, вироблення нових методів збереження біосфери планети. Сьогодні її поділяють на: біоетику, біоекологію, геоекологію, техноекологію, соціоекологію і космічну екологію.
В структурі сучасної екології виділяють такі основні напрямки; загальну, спеціальну та прикладну екологію.
Загальна екологія вивчає фундаментальні проблеми структурно-функціональної організації екосистем, а також досліджує взаємодію біосистем різних рівнів інтеграції між собою та довкіллям.
Спеціальна екологія досліджує закономірності функціонування конкретних екосистем або особливості пристосування популяцій різних видів організмів чи їх угруповань до умов навколишнього середовища. Прикладна екологія з'ясовує різні аспекти дії чинників довкілля на біосистеми і спрямована на розв'язання головним чином практичних питань.
- аутоекологія (екологія організмів)
- популяційна екологія (демекологія)
- екологія популяцій
- синекологія (екологія угруповань)
- системна екологія (екологія екосистем)
- екологія людини із такими підрозділами, як соціоекологія, антропоекологія.
Системна екологія поділяється на розділи, які досліджують окремі види екосистем (екологія лісів, боліт тощо, а також урбоекологія, агроекологія і т. ін.).
Ще одна класифікація екологічних дисциплін, за принципом теоретичності і застосування знань на практиці включає екологію теоретичну і практичну:
- Теоретична екологія (біоекологія) — екологія живих організмів: людей, тварин, рослин, мікроорганізмів. Цей розділ виник першим і є фундаментом екології.
- Практична —
-
-
- а) геоекологія — вивчає охорону і раціональне використання природніх ресурсів, ділиться на атмо-, гідро-, літо та ланшафтну екологію.
- б) соціоекологія — вивчає вплив соціально-економічних факторів на довкілля.
- в) техноекологічна — вивчає техногенні фактори забруднення довкілля. Поділяється на екологію промисловості, с/г, транспорту.
-
Із середини ХХ століття термін «екологія» також вживається як синонім понять довкілля, «стан навколишнього середовища» тощо, зокрема у таких словосполученнях, як «екологічна криза», «екологічний стан», «екологічні проблеми».
Напрямки досліджень
Основні напрямки досліджень:
- Дослідження впливу різних чинників довкілля (зокрема й антропогенного походження) на біосистеми різного рівня інтеграції (організмового, популяційного, біоценотичного тощо).
- З'ясування специфіки дії екологічних чинників на поширення, чисельність та еволюцію організмів на нашій планеті.
- Розроблення проблем популяційної екології та екології екосистем — вивчення структурно-функціональної організації популяційних систем, угруповань рослин, тварин і мікроорганізмів, біотичних угруповань, дослідження структури й особливостей функціональної стійкості екосистем.
- Вивчення закономірностей трансформації енергії та кругообігу речовин в екосистемах і біосфері, дослідження динаміки біогеоценотичного покриву, біотичних угруповань, екосистем.
- Розроблення підходів і методів, що забезпечують системні екологічні дослідження, моделювання сукцесійних та еволюційних процесів в екосистемах.
- Вивчення дії екологічних чинників на продуктивність популяцій окремих видів рослин і тварин, біотичних угруповань і екосистем, з'ясування механізмів взаємодії компонентів екосистем, що забезпечують їх цілісність і стійкість.
- Розроблення і впровадження методів екологічного моніторингу та систем біоіндикації, моніторингові дослідження стану довкілля й біоти екосистем.
- Розробка методів нормування антропогенного навантаження на екосистеми, прогнозування стану природних комплексів і екосистем під впливом екологічних чинників.
- Розв'язання проблем збереження природних комплексів і біорізноманіття в сучасних умовах та опрацювання наукових основ заповідної справи.
Література
- ВАК України. Паспорт спеціальності.
