|
Article on other languages:
|
Ізра́їль — країна в південно-західній Азії, що межує на півночі з Ліваном, на сході з Сирією і Йорданією, на півдні з Єгиптом, на півдні омивається Червоним морем, на заході - Середземним морем. Територія 20800 квадратних кілометрів (за домовленністю 1949). Ізраїльтяни столицею вважають Єрусалим[1], але це не визнано іншими державами, які формально вважають столицею Тель-Авів.
ГеографіяМежує на півночі з Ліваном, на сході з Сирією і Йорданією, на півдні з Єгиптом, на півдні омивається Червоним морем, на заході - Середземним морем. Площа 20800 квадратних кілометрів (за договором 1949) Рельєф: прибережна рівнина Шарон між Хайфою і Тель-Авівом з давніх часів славиться родючістю. Центральні гори Галілеї, Самарії та Іудеї, Мертве море, озеро Тіберіас (Кіннерет), ріка Йордан. Рифтова долина на сході знаходиться нижче рівня моря. пустеля Неґев розташована на півдні. Ізраїль окупує Голанські висоти, західний берег Йордану і сектор Газа. ПолітикаПрезидент Шимон Перес із 2007. Прем'єр-міністр (голова уряду) Ехуд Ольмерт з 2006. Політична система - демократична республіка. ЕкономікаПромислові вироби: високотехнологічні продукти, деревина і папір, фосфати, їжа, напої, тютюн. Рослинництво: цитрусові, овочі, бавовна. Тваринництво (2004): 400 тисяч голів худоби; 40 мільйонів кур; кози - 64 тисячі; свині - 195 тисяч; вівці - 390 тисяч. Рибальство (2003): 24,831 метричних тон. Електрика (2003): 44,2 млрд. кВтГ. Зайнятість (1996): 2,6% - сільське господарство і лісництво, 20,2% - промисловість, 7,5% - будівництво, 12,8% - торгівля, 6,2% - транспорт і зв'язок, 13,1% - фінанси і бізнес, 6,4% - особисті послуги, 31,2% - суспільні послуги. Експорт: цитрусові й інші фрукти, авокадо, добрива, алмази, пластмаса, нафтохімікати, текстиль, електроніка (військова, медична, наукова, промислова), електронно-оптичні, прецизійні інструменти, літаки і ракети. ФінансиНаціональний дохід (2004) — 129 млрд. дол.; на душу населення - 20 800 дол.; зростання - +3,9%. Імпорт (2004) — 36,8 млрд. дол. Партнери: США-15%, Бельгія-10,1%, Німеччина-7,5%, Швейцарія-6,5%, Велика Британія-6,1%. Експорт (2004) — 34,4 млрд. дол. Партнери: США-36,8%, Бельгія-7,5%, Гонконґ-4,9%. Туризм — 2 039 міл. дол. Бюджет (2004) — 52,2 млрд. дол. Державні резерви - 17,5 млрд. дол. У 2004 році ціни впали на 0,4%. НаселенняНаселення 6970 тисяч (за оцінцкою у 2005 році) (у тому числі 1050 тисяч арабів, громадян Ізраїлю, не рахуючи 3,5 мільйонів арабів на територіях Палестинської автономії). Мови: гебрейська (іврит) і арабська (державні). Також розповсюджені їдиш і англійська, європейські й азіатські мови. Вікова структура населення:[2]
Середній вік:
Тривалість життя (очікувана тривалість при народженні):
Загальний (брутто-) коефіціент відтворення: 2.38 народжених дітей/жінку (2007 оц.) Здоров'я населення: Носії ВІЛ, у тому числі хворі на СНІД, - 0,1%. Етно-культурний склад населення країни Етнічні групи: Іудеї - 76.4% (з них народжені в Ізраїлі - 67.1%, Єврпі/Півн.Америці 22.6%, в Африці 5.9%, Азії 4.2%), не-іудеї 23.6% (головн.чином араби) (2004) Письменність (у віці 15 та старше можуть читати і писати): всього населення 97.1%; чоловіки: 98.5%; жінки: 95.9% (2004 оцін.) Релігії країни: Іудеї 76,4%; мусульмани 15,9%; християни-араби 1,7%; інші християни 0,4%; ; Друзи 1.6%, інші 1,6%; невизначені 3,9% (2004 рік). Українська діаспора: Вихідців з України (як народжених в Україні і згодом емігрувавших в Ізраїль етнічних євреїв, так і етнічних українців - мешканців Ізраїлю) - по приблизних підрахунках 300-400 тисяч осіб[3] ІсторіяНедавня історія: незалежність Ізраїлю визнана у 1948 році. Ізраїль окупував Газу і Синай у 1956. Шестиденна війна у 1967 році завершилася перемогою Ізраїлю. Унаслідок цього приєднано території західного берегу Йордану, східні квартали Єрусалиму, Синайський півострів (Єгипет) і Голанські висоти (Сирія). Арабо-ізраїльська війна, названа війною Йом Кіппур, велася у 1973-1974. У Кемп-Девіді відбулися переговори між Єгиптом і Ізраїлем у 1978. Єрусалим оголошений столицею в 1978. Офіційно анексовані Голанські висоти в 1981. Ізраїль припинив окупацію Синаю в 1982. У 1983 досягнуто згоди про вивід військ з Лівану. ООН визнала права Ізраїлю на існування в 1988. Ізраїль піддався нападові з боку Іраку під час Війни в Перській затоці в 1991. Перші прямі переговори між Ізраїлем і Палестиною відбулися в 1992. Партія праці з Їцхаком Рабіном на чолі перемогла на виборах у 1992. У 1993 за згодою між Ізраїлем і Організацєю визволення Палестини (ОВП) визнана Палестинська автономія, і Ізраїль вивів війська з деяких окупованих територій. ЗаконодавствоІзраїль не має власної конституції і на території Ізраїлю діють британські закони і юридичне право, а також закони, прийняті Кнесетом (парламент Ізраїлю). У 2003 році конституційна комісія Кнесету почала підготовку конституції. Станом на 2006 ця робота ще не була завершена. Звинувачення Ізраїлю в апартеїдіЗа звинуваченнями декількох правозахисних організацій, в Ізраїлі широко запроваджена система апартеїду. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International зокрема констатує: «У Ізраїлі більшість законів безумовно є дискримінаційними. Вони сягають до моменту утворення держави Ізраїль в 1948 році, яке мало жорстоку пам’ять перенесеного євреями в Європі факту расистського геноциду під час Другої світової війни, і тому Ізраїль був заснований на понятті Єврейської держави для євреїв» [4]. Міста з населенням понад 40 тис. мешканців (2005 р.)Найбільші агломерації: Тель-Авівська - 2 752 000 мешканців, Хайфська - 865 000 мешканців.
Джерела
Зовнішні лінки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.
Mercedes Car
This site monitored by SitePinger.net